Насосна станція - станція призначена для подачі води в будинок зі свердловини, колодязя або іншого джерела води з відносно неглибоко розташованою поверхнею води. Іноді насосні станції використовуються підвищення тиску при заборі води з централізованого водопроводу.

Конструкція насосної станції на прикладі самовсмоктувальної насосної станції Wilo Jet HWJ

1. Самовсмоктувальний насос , розміщений на гідроакумуляторі (мембранному баку) . 2. Мембранний бак (гідроакумулятор, розширювальні бак) об'ємом 10-50л компенсуючий гідроудари при включенні-вимиканні насоса. У гідроакумуляторі міститься запас води, який дозволяє значно зменшити частоту вмикання-вимикання насоса, тим самим забезпечуючи його достатній експлуатаційний ресурс. Гідроакумулятор – це металевий бак з еластичною гумовою мембраною всередині. Мембрана поділяє об'єм бака на дві частини, в одній з яких знаходиться газ, що стискається (зазвичай повітря), з іншого – вода з водопроводу під тиском. 3. Реле тиску (іноді із захистом від сухого ходу). Вмикає та вимикає насос залежно від тиску в системі. 4. Антивібраційний шланг (зазвичай гумовий у металевому обплетенні). З'єднує насос та гідроакумулятор. Служить також зменшення вібрації і шумності насосної установки. 5. Манометр показує поточний тиск води на виході із насосної станції.

Потужність насоса в насосній станції зазвичай знаходиться в межах 500 ... 1500 Вт. Даної потужності насоса достатньо для забору води з глибини до 6-7 м та подачі її в кількості 1-3 м3/год з тиском до 30 м.вод.ст. Паспортне значення глибини забору води – до 8-9 м, але при такому значенні насос працюватиме на переділі своїх можливостей та не зможе видати необхідну продуктивність. Тому рекомендована глибина забору води – 4-6м.

Через досить високу шумність насосні станції зазвичай ставлять поза житловим приміщенням. Існують насосні станції з насосом з електронним частотним керуванням. Вони більш економічні та малошумні, але через високу ціну поширені мало. Насосні станції можуть випускатися виробником як готові до монтажу вироби, а можуть збиратися з комплектуючих. У другому випадку можна вибрати збільшений об'єм гідроакумулятора (наприклад 24 або 50л), насос малої потужності або, навпаки, найпотужніший з доступних на ринку і т.д.

Принцип роботи

Насос закачує воду в мембранний бак, який ще називають гідроакумалятором (наприклад, мембранний бак Zilmet, або гідроакумулятор Reflex), що має всередині спеціальну гумову мембрану (зазвичай у вигляді колби або груші). Таким чином, бак розділений на дві частини: для води та повітря. Як тиск у гідроакумуляторі досягає певного рівня, реле тиску відключає насос. Кода відкривається кран, у будинку відбувається падіння тиску у водопровідній мережі та мембранному баку. Коли тиск досягне певного нижнього рівня, насосна станція знову почне свою роботу.

У деяких моделях для захисту від роботи вхолосту встановлюють спеціальний датчик, який за відсутності рідини у трубі, що всмоктує, передає сигнал в систему управління, і насос відключається. Після цього через заданий інтервал часу (зазвичай минає від 15 до 45 хвилин) система знову готова до запуску. Однак якщо протягом доби об'єм води, необхідний для роботи, не буде отримано, установка знову відключиться. І включити її можна буде лише вручну.

Перевага насосної станції – це можливість підтримувати необхідний тиск у водопровідній мережі та як результат – стабільна робота побутових приладів, наприклад водонагрівачів.

У разі відключення електрики насосна станція дозволяє використовувати деякий час закачану в неї воду. Мембранний бак створює запас води, яким за потреби можна скористатися.

Охолодження насосної станції відбувається за рахунок рідини, що перекачується. Але якщо двигун все ж таки перегрівся, автоматика знеструмить насос, і запрацює він тільки через деякий час.

Насосна станція – досить мобільний пристрій, змонтувати такий пристрій можна як у будинку, так і за його межами.

Підбір насосної станції

Вибрати побутову насосну станцію дуже просто. Для початку потрібно з'ясувати продуктивність вашої криниці або свердловини. А станцію підібрати трохи менше за цю продуктивність. Якщо він менший за 1,7 куб. м/год, то про встановлення насосної станції не може йти й мови - насос не зможе забезпечувати постійний тиск у системі і почнуться постійні перебої з водою.

Потім потрібно підібрати насос. Орієнтуватися у своїй треба на максимальну продуктивність (подачу). Бажано, щоб вона була дещо меншою за відповідний параметр для свердловини або колодязя. Адже якщо насосна станція викачуватиме більше, ніж може дати свердловина, вода піде з піском, а потім взагалі перестане текти. Подача різних моделей побутових насосних станцій коливається в межах від 1,5 до 9 куб. м/год. Її визначають, виходячи з кількості водорозбірних точок. Наприклад, ви плануєте підвести воду до будинку: до кухні, туалету, ванної та пральної машини. Не забудьте про лазню. Фахівцями давно встановлено, що середня витрата води в одній точці дорівнює 0,35 куб. м/год. Помножимо це число на 5 та отримаємо 1,75 куб. м/год. Це означає, що нам підійде насос із подачею 2 куб. м/год (пристрій варто підбирати з деяким запасом продуктивності).

Не менш важливим завданням є встановлення бака необхідної ємності. Її також розраховують виходячи з кількості точок водопостачання на ділянці та в будинку. Середня ємність, що відповідає одному крану, дорівнює 12 л. Отже, у прикладі потрібен бак в 60 л. В описі своєї продукції багато виробників суттєво полегшують вибір, вказуючи максимальну кількість точок, які зможе забезпечити водою конкретна насосна станція.

Встановлення та експлуатація насосної станції

Якщо ви живете на дачі тільки влітку, його можна розмістити практично в будь-якому зручному місці на вашій ділянці (відкритому або закритому). Але за однієї невеликої умови — комплекс потрібно встановлювати ближче до колодязя, свердловини або водоймища, з якої проводиться забір води. Як згадувалося вище, максимальна висота всмоктування води у більшості моделей насосних станцій досягає лише 9–10 м. І не забудьте, що частина напору «зникає» у трубопроводі (це явище виникає через силу тертя води об стінки труб). Середнє значення втрат дорівнює 1,2 м напору на 10 м довжини трубопроводу.

Ідеальним місцем для встановлення насосної станції стане сарай. А якщо насосна станція змонтована просто неба, непогано було б спорудити над нею невеликий навіс від дощу.

Оскільки вода потрібна нам не лише влітку, а й узимку. До монтажу насосної станції, що експлуатується в холод, потрібно більш серйозний і ґрунтовний підхід: її потрібно розмістити в досить теплому приміщенні з температурою повітря вище 0 ° С, інакше вода замерзне. Трубопровід від колодязя до насосної станції і від насосної станції до будинку повинен бути проведений нижче рівня промерзання землі, а сама криниця — утеплена і закрита.

Існують деякі рекомендації щодо експлуатації насосної станції, які зможуть продовжити термін її служби незалежно від сезону. Так, на кінець труби, що всмоктує, або шлангу слід встановити зворотний клапан, який запобіжить витіканню води з труби при відключенні насосної станції. У тому випадку, коли водозабір виготовляється із ставка або річки, клапан бажано захистити металевою сіткою від бруду — листя, дрібних гілочок та трави.

Уявіть собі таку картину: з крану раптом полилася вода з великою кількістю піску. Не лякайтеся, нічого серйозного не трапилося, просто ви перевищили максимальну витрату води у свердловині. У цьому випадку рекомендується вимкнути насосну станцію і почекати, доки рівень води підніметься.
Якщо ви використовуєте насосну станцію лише влітку, перед зимівлею з водопровідної системи необхідно повністю злити воду, інакше під час морозів вона замерзне в трубах і вони луснуть.